МЕТОДИЧНА СКАРБНИЧКА

Види мовленнєвої діяльності учнів 2 класу на уроках англійської мови.

На сьогодні ситуація освіти в Україні неперервно знаходиться в розвитку. Кожного року вносяться корективи в навчальні плани та засоби навчання, головним чином у робочі підручники. З’являються нові підходи та методи роботи з дітьми, які необхідно вміти правильно та ефективно використовувати. За останні роки все більше необхідності набуває вивчення іноземних мов, як головної передумови всебічно  розвиненої особистості.

        Сучасною стратегічною метою вивчення англійської мови в початкових класах є формування іншомовної комунікативної компетентності. Ця мета обумовлена як соціальним запитом суспільства щодо мовної освіти громадян, так і реальністю її досягнення учнями у конкретних умовах навчання.

        Поступове впровадження раннього навчання однієї з іноземних мов у початкових  класах - одна з характерних рис сучасної загальноосвітньої школи.

         Курс навчання іноземної мови в початковій школі складається з двох етапів - підготовчого (1-й рік навчання) та основного (2-4 роки навчання).

         Практична мета навчання іноземної мови в початковій школі полягає в тому, щоб закласти основи володіння іноземною мовою у молодших школярів, тобто сформувати початки фонетичних, лексичних, граматичних орфографічних навичок та вмінь аудіювання, говоріння, читання та письма в межах програмних вимог.

         Функції мови та мовлення зароджуються в процесі спілкування. Мову необхідно вивчати в процесі мовленнєвої діяльності. Існують

рецептивні види мовленнєвої діяльності – аудіювання та читання  та

продуктивні види мовленнєвої діяльності – говоріння і письмо.

 1. Аудіювання.

Аудіювання – розуміння сприйнятого на слух усного мовлення. Це основне джерело отримання знань, основа спілкування, засіб здобуття інформації.

 За характером мовленнєвого спілкування аудіювання, як і говоріння, відноситься до видів мовленнєвої діяльності, що реалізує усне безпосереднє спілкування. За своєю роллю в процесі спілкування аудіювання, так само як і читання, є реактивним видом мовленнєвої діяльності, на відміну від ініціальних видів мовленнєвої діяльності: говоріння і письма. Основою внутрішнього механізму аудіювання є такі процеси як сприйняття наслух, увага, розпізнавання осмислення, ймовірне прогнозування, групування, узагальнення, утримання в пам’яті. Предметом аудіювання є чужа закодована думка, яку треба розпізнати.

 Аудіювання – комплексна мовленнєва розумова діяльність, яка базується на природній здатності, яка удосконалюється в процесі індивідуального розвитку людини.

Мета аудіювання - осмислення почутого повідомлення.

Через аудіювання відбувається засвоєння мовленнєвої сторони мови, що значно полегшує оволодіння говорінням. Матеріалом для слухання в 2-му класі слугує не тільки жива мова вчителя на уроці, але й аудіозаписи джазових наспівів, дитячих віршиків, пісень, римівок, мікро-діалогів, міні-розповідей.

2. Читання.

Читання  -  рецептивний вид мовленнєвої  діяльності, що полягає в одночасному сприйнятті й розумінні писемного тексту, в декодуванні графічних символів, тобто перекладі буквеного коду в мисленнєві образи, що реалізується в зовнішньому або внутрішньому мовленні.

У 2-му класі розглядається цілеспрямована робота з читання в 2-х напрямках – навчання техніки читання (читання вголос) та читання про себе.

Навчання читання ставить за мету оволодіння учнями такими уміннями, завдяки яким сприймається необхідна змістовна інформація, а всі супутні мовні та технічні труднощі не перешкоджають перебігу усього процесу. В початковій школі учні повинні навчитися читати вголос і про себе короткі нескладні(адаптовані) тексти  з повним розумінням змісту прочитаного. Тексти можуть містити певну кількість незнайомих слів, значення яких можна знайти в матеріалах довідкового характеру або зрозуміти на основі здогадки.

Також існують продуктивні види мовленнєвої діяльності, коли людина висловлює свої думки або передає чужі думки в усній чи письмовій формі.

3. Говоріння

 Говоріння забезпечує усне спілкування іноземною мовою в діалогічній та монологічній формах.

Навчання діалогічного мовлення полягає в тому, щоб навчити учнів мовленнєвої взаємодії в межах заданої ситуації. На кінець початкової школи вони повинні вміти вести бесіду відповідно до навчальної ситуації, а також пов’язувати  за змістом побачене, почуте  або прочитане, вживаючи форму поздоровлення, запрошення, привітання, вибачення, згоди, заперечені запитання різних типів, прохання.

  Навчання монологічного мовлення передбачає досягнення такого рівня розвитку навичок і вмінь, при якому учні можуть без попередньої підготовки застосувати засвоєні іншомовні засоби з метою здійснення реальної комунікації. На кінець початкової школи вони повинні вміти робити повідомлення, логічно й послідовно висловлюватись за темою, згідно з навчаль­ною ситуацією,комбінувати елементи опису і розповіді та висловлювати своє ставлення до предмета мовлення.

4. Письмо.

Навчання письму сприяє формуванню вмінь говоріння і читання, тому для цього виду мовленнєвої діяльності мета навчання полягає не тільки в тому, щоб навчити учнів правопису, але й умінню письмово викладати свої думки. 

          У навчанні англійської мови письмо як вид іншомовної діяльності відіграє одну з важливих ролей, акумулюючи в цілому інші види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння і читання, з якими воно дуже тісно пов’язане, являє собою рецептивно-репродуктивний механізм відтворення іноземної мови.

          Навчанню письма приділяють найменше урочного часу, лише 10 % . Для порівняння на аудіювання та говоріння припадає по 35 %, а на читання 20 %. Це пов’язано з усним випередженням у навчанні англійської мови, психофізіологічними особливостями молодших школярів. Головною психофізіологічною особливістю молодших школярів є недостатній розвиток дрібної моторики рук, що при надмірному навантаженні призводить до швидкої втоми. Такий розподіл часу не означає, що письмо менш важливе  за решту видів мовленнєвої діяльності. Навички письма потребують формування та ретельної роботи над ними на тому ж рівні як і решту видів мовленнєвої діяльності. Вчитись писати більшістю іноземних мов краще починати з друкованих літер, а пізніше переходити до рукописних букв.

         Учні 2-го класу засвоюють навички техніки письма – графіки та орфографії. Саме в 2-му класі закладаються основи грамотного письма. Навчання письмового мовлення як самостійного виду мовленнєвої діяльності починається в 3-му класі й продовжується до закінчення початкової школи.

         До закінчення навчання в початковій школі учень повинен навчитися не тільки грамотно скопіювати текст англійською мовою з дотриманням прийнятих норм графіки та орфографії, але й вставляти в нього слова та словосполучення згідно з навчальною ситуацією, а також самостійно писати лист обсягом не менше 8 речень.

Розвиток навичок письма на уроках англійської мови має неабияке значення. Учням потрібно докладати значних зусилль для засвоєння графічних та орфографічних правил. Вчителю ж потрібно виявляти наполегливість, гнучкість та винахідливість у своїй роботі. Урізноманітнювати методи та прийоми роботи з учнями. Необхідно, щоб учні навчились писати швидко і правильно, щоб іншомовне письмо допомагало їм у навчанні, а не гальмувало його.

     Один раз наприкінці семестру проводиться контроль за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо). До журналу робиться, наприклад, такий запис:

05.05 Контроль аудіювання.

11.05 Контроль говоріння.

14.05 Контроль читання.

18.05 Контроль письма

Хочу звернути увагу на те, що «Контроль» не є контрольною роботою і  може бути комплексним. Порядок проведення контролю чотирьох видів діяльності учитель встановлює самостійно.

Оцінка за семестр виставляється на основі тематичного оцінювання та оцінок контролю з чотирьох видів мовленнєвої діяльності.

Під час оцінювання слід враховувати своєрідність впливу оцінки відповідно до особистих якостей дитини. Здебільшого варто заохочувати дітей сором'язливих, пасивних, з хворобливим самолюбством, рідше і стриманіше — самовпевнених.

У процесі навчання, зокрема під час оцінювання, вчителю необхідно виявляти доброзичливість, терпіння, вимогливість і поєднувати їх з індивідуальним підходом, а нормативний спосіб оцінювання – із особистісним, порівнюючи виявлені досягнення дитини не тільки з нормою, але й з її попередніми успіхами.

Інтеграція національної освіти, зокрема навчання іноземних мов, у світову систему освіти здійснюється з урахуванням основних принципів державної освітньої політики України ( пріоритетність освіти, її демократизація, гуманізація та гуманітаризація, національна спрямованість, неперервність, багатокультурність, варіативність, відкритість системи освіти та нероздільність навчання і  виховання ).

Загальна стратегія викладання іноземних мов визначається потребами сучасного суспільства та рівнем розвитку лінгвістичних, психолого-педагогічних і суміжних наук. Цією стратегією є  комунікативний підхід, який зумовлює практичну мету навчання і  вивчення іноземних мов, а саме: оволодіння іншомовним  міжкультурним  спілкуванням   шляхом   формування і  розвитку комунікативної компетенції.   

Цілі і методи навчання мають бути спрямовані на розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння (діалогічного і монологічного мовлення), читання, письма.

Процес навчання іноземної мови супроводжується певними  труднощами, зумовленими особливостями навчального предмету (психологічний аспект переходу з однієї мови на іншу («мовний бар`єр»), міжмовна інтерференція («рідна мова – іноземна мова»).   

На шляху подолання цих труднощів та раціоналізації навчального процесу пошук та визначення найефективніших форм роботи і способів активізації мовленнєвої діяльності відповідно до вікових особливостей учнів є вирішальним.

Саме тому я приділяю велику увагу розвитку та удосконаленню мовленнєвих умінь та навичок, працюючи над формуванням та розвитком  комунікативної   компетенції  шляхом добору оптимальних форм роботи та способів актуалізації мовленнєвої діяльності учнів на уроках англійської   мови. Адже чим краще учні  оволодіють  усним та писемним мовленням,навичками читання та аудіювання, тим  успішнішою буде їхня навчальна робота в школі  в цілому та з іноземної   мови  зокрема.

 На сьогодні ситуація освіти в Україні неперервно знаходиться в розвитку. Кожного року вносяться корективи в навчальні плани та засоби навчання, головним чином у робочі підручники. З’являються нові підходи та методи роботи з дітьми, які необхідно вміти правильно та ефективно використовувати. За останні роки все більше необхідності набуває вивчення іноземних мов, як головної передумови всебічно  розвиненої особистості.

        Сучасною стратегічною метою вивчення англійської мови в початкових класах є формування іншомовної комунікативної компетентності. Ця мета обумовлена як соціальним запитом суспільства щодо мовної освіти громадян, так і реальністю її досягнення учнями у конкретних умовах навчання.

        Поступове впровадження раннього навчання однієї з іноземних мов у початкових  класах - одна з характерних рис сучасної загальноосвітньої школи.

         Курс навчання іноземної мови в початковій школі складається з двох етапів - підготовчого (1-й рік навчання) та основного (2-4 роки навчання).

         Практична мета навчання іноземної мови в початковій школі полягає в тому, щоб закласти основи володіння іноземною мовою у молодших школярів, тобто сформувати початки фонетичних, лексичних, граматичних орфографічних навичок та вмінь аудіювання, говоріння, читання та письма в межах програмних вимог.

         Функції мови та мовлення зароджуються в процесі спілкування. Мову необхідно вивчати в процесі мовленнєвої діяльності. Існують

рецептивні види мовленнєвої діяльності – аудіювання та читання  та

продуктивні види мовленнєвої діяльності – говоріння і письмо.

 1. Аудіювання.

Аудіювання – розуміння сприйнятого на слух усного мовлення. Це основне джерело отримання знань, основа спілкування, засіб здобуття інформації.

 За характером мовленнєвого спілкування аудіювання, як і говоріння, відноситься до видів мовленнєвої діяльності, що реалізує усне безпосереднє спілкування. За своєю роллю в процесі спілкування аудіювання, так само як і читання, є реактивним видом мовленнєвої діяльності, на відміну від ініціальних видів мовленнєвої діяльності: говоріння і письма. Основою внутрішнього механізму аудіювання є такі процеси як сприйняття наслух, увага, розпізнавання осмислення, ймовірне прогнозування, групування, узагальнення, утримання в пам’яті. Предметом аудіювання є чужа закодована думка, яку треба розпізнати.

 Аудіювання – комплексна мовленнєва розумова діяльність, яка базується на природній здатності, яка удосконалюється в процесі індивідуального розвитку людини.

Мета аудіювання - осмислення почутого повідомлення.

Через аудіювання відбувається засвоєння мовленнєвої сторони мови, що значно полегшує оволодіння говорінням. Матеріалом для слухання в 2-му класі слугує не тільки жива мова вчителя на уроці, але й аудіозаписи джазових наспівів, дитячих віршиків, пісень, римівок, мікро-діалогів, міні-розповідей.

2. Читання.

Читання  -  рецептивний вид мовленнєвої  діяльності, що полягає в одночасному сприйнятті й розумінні писемного тексту, в декодуванні графічних символів, тобто перекладі буквеного коду в мисленнєві образи, що реалізується в зовнішньому або внутрішньому мовленні.

У 2-му класі розглядається цілеспрямована робота з читання в 2-х напрямках – навчання техніки читання (читання вголос) та читання про себе.

Навчання читання ставить за мету оволодіння учнями такими уміннями, завдяки яким сприймається необхідна змістовна інформація, а всі супутні мовні та технічні труднощі не перешкоджають перебігу усього процесу. В початковій школі учні повинні навчитися читати вголос і про себе короткі нескладні(адаптовані) тексти  з повним розумінням змісту прочитаного. Тексти можуть містити певну кількість незнайомих слів, значення яких можна знайти в матеріалах довідкового характеру або зрозуміти на основі здогадки.

Також існують продуктивні види мовленнєвої діяльності, коли людина висловлює свої думки або передає чужі думки в усній чи письмовій формі.

3. Говоріння

 Говоріння забезпечує усне спілкування іноземною мовою в діалогічній та монологічній формах.

Навчання діалогічного мовлення полягає в тому, щоб навчити учнів мовленнєвої взаємодії в межах заданої ситуації. На кінець початкової школи вони повинні вміти вести бесіду відповідно до навчальної ситуації, а також пов’язувати  за змістом побачене, почуте  або прочитане, вживаючи форму поздоровлення, запрошення, привітання, вибачення, згоди, заперечені запитання різних типів, прохання.

  Навчання монологічного мовлення передбачає досягнення такого рівня розвитку навичок і вмінь, при якому учні можуть без попередньої підготовки застосувати засвоєні іншомовні засоби з метою здійснення реальної комунікації. На кінець початкової школи вони повинні вміти робити повідомлення, логічно й послідовно висловлюватись за темою, згідно з навчаль­ною ситуацією,комбінувати елементи опису і розповіді та висловлювати своє ставлення до предмета мовлення.

4. Письмо.

Навчання письму сприяє формуванню вмінь говоріння і читання, тому для цього виду мовленнєвої діяльності мета навчання полягає не тільки в тому, щоб навчити учнів правопису, але й умінню письмово викладати свої думки. 

          У навчанні англійської мови письмо як вид іншомовної діяльності відіграє одну з важливих ролей, акумулюючи в цілому інші види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння і читання, з якими воно дуже тісно пов’язане, являє собою рецептивно-репродуктивний механізм відтворення іноземної мови.

          Навчанню письма приділяють найменше урочного часу, лише 10 % . Для порівняння на аудіювання та говоріння припадає по 35 %, а на читання 20 %. Це пов’язано з усним випередженням у навчанні англійської мови, психофізіологічними особливостями молодших школярів. Головною психофізіологічною особливістю молодших школярів є недостатній розвиток дрібної моторики рук, що при надмірному навантаженні призводить до швидкої втоми. Такий розподіл часу не означає, що письмо менш важливе  за решту видів мовленнєвої діяльності. Навички письма потребують формування та ретельної роботи над ними на тому ж рівні як і решту видів мовленнєвої діяльності. Вчитись писати більшістю іноземних мов краще починати з друкованих літер, а пізніше переходити до рукописних букв.

         Учні 2-го класу засвоюють навички техніки письма – графіки та орфографії. Саме в 2-му класі закладаються основи грамотного письма. Навчання письмового мовлення як самостійного виду мовленнєвої діяльності починається в 3-му класі й продовжується до закінчення початкової школи.

         До закінчення навчання в початковій школі учень повинен навчитися не тільки грамотно скопіювати текст англійською мовою з дотриманням прийнятих норм графіки та орфографії, але й вставляти в нього слова та словосполучення згідно з навчальною ситуацією, а також самостійно писати лист обсягом не менше 8 речень.

Розвиток навичок письма на уроках англійської мови має неабияке значення. Учням потрібно докладати значних зусилль для засвоєння графічних та орфографічних правил. Вчителю ж потрібно виявляти наполегливість, гнучкість та винахідливість у своїй роботі. Урізноманітнювати методи та прийоми роботи з учнями. Необхідно, щоб учні навчились писати швидко і правильно, щоб іншомовне письмо допомагало їм у навчанні, а не гальмувало його.

     Один раз наприкінці семестру проводиться контроль за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо). До журналу робиться, наприклад, такий запис:

05.05 Контроль аудіювання.

11.05 Контроль говоріння.

14.05 Контроль читання.

18.05 Контроль письма

Хочу звернути увагу на те, що «Контроль» не є контрольною роботою і  може бути комплексним. Порядок проведення контролю чотирьох видів діяльності учитель встановлює самостійно.

Оцінка за семестр виставляється на основі тематичного оцінювання та оцінок контролю з чотирьох видів мовленнєвої діяльності.

Під час оцінювання слід враховувати своєрідність впливу оцінки відповідно до особистих якостей дитини. Здебільшого варто заохочувати дітей сором'язливих, пасивних, з хворобливим самолюбством, рідше і стриманіше — самовпевнених.

У процесі навчання, зокрема під час оцінювання, вчителю необхідно виявляти доброзичливість, терпіння, вимогливість і поєднувати їх з індивідуальним підходом, а нормативний спосіб оцінювання – із особистісним, порівнюючи виявлені досягнення дитини не тільки з нормою, але й з її попередніми успіхами.

Інтеграція національної освіти, зокрема навчання іноземних мов, у світову систему освіти здійснюється з урахуванням основних принципів державної освітньої політики України ( пріоритетність освіти, її демократизація, гуманізація та гуманітаризація, національна спрямованість, неперервність, багатокультурність, варіативність, відкритість системи освіти та нероздільність навчання і  виховання ).

Загальна стратегія викладання іноземних мов визначається потребами сучасного суспільства та рівнем розвитку лінгвістичних, психолого-педагогічних і суміжних наук. Цією стратегією є  комунікативний підхід, який зумовлює практичну мету навчання і  вивчення іноземних мов, а саме: оволодіння іншомовним  міжкультурним  спілкуванням   шляхом   формування і  розвитку комунікативної компетенції.   

Цілі і методи навчання мають бути спрямовані на розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння (діалогічного і монологічного мовлення), читання, письма.

Процес навчання іноземної мови супроводжується певними  труднощами, зумовленими особливостями навчального предмету (психологічний аспект переходу з однієї мови на іншу («мовний бар`єр»), міжмовна інтерференція («рідна мова – іноземна мова»).   

На шляху подолання цих труднощів та раціоналізації навчального процесу пошук та визначення найефективніших форм роботи і способів активізації мовленнєвої діяльності відповідно до вікових особливостей учнів є вирішальним.

Саме тому я приділяю велику увагу розвитку та удосконаленню мовленнєвих умінь та навичок, працюючи над формуванням та розвитком  комунікативної   компетенції  шляхом добору оптимальних форм роботи та способів актуалізації мовленнєвої діяльності учнів на уроках англійської   мови. Адже чим краще учні  оволодіють  усним та писемним мовленням,навичками читання та аудіювання, тим  успішнішою буде їхня навчальна робота в школі  в цілому та з іноземної   мови  зокрема.